Романишин

Наталія Станіславівна

Логопед


Важкі мовні розлади

За клініко-педагогічною характеристикою важкі мовні розлади включають в себе такі діагнози, як дизартрія та алалія, анартрія.

Встановлення діагнозу передбачає ряд складних медичних процедур і обстежень. Та прояви, які супроводжують дані діагнози, потребують значних зусиль як з боку логопеда, так і дитини.

Корекційна робота з такими дітьми проводиться за наступними етапами:

  • масаж мімічних м'язів;
  • масаж артикуляційних м'язів;
  • стимуляція рухів мімічних і артикуляційних м'язів;
  • формування довільних рухів артикуляційних органів;
  • робота над звуками: голосні, губні, губно-зубні і т. д.;
  • робота над просодичним компонентом мови.

Всі вправи і завдання підбираються індивідуально з урахуванням фізичних, психічних можливостей дитини. Час проведення данної логотерапії теж підбирається індивідуально на кожному з етапів роботи.


Масаж мімічних та артикуляційних м'язів

Важливим етапом у роботі з такими дітьми є встановлення емоційного контакту, який є запорукою успішно проведеної роботи.

Псевдобульбарна дизартрія та стерта форма дизартрії

Більша частина мовних розладів у дітей з ДЦП визначаються саме такими діагнозами.

Робота з такими дітьми також проходить за попередньою схемою, але з тією різницею, що етапи роботи використовуються вибірково (за індивідуальними потребами логопата).

Робота з такими дітьми супроводжується більш швидкими результатами.

Масаж проводиться місцево на ту групу м'язів де є порушення, наприклад, це можуть бути м'язи чола (для запобігання маскуватості обличчя), м'язи губ (при слабкій рухливості кругового м'язу), м'язи язика.

Найчастіше мова у цієї групи дітей сформована, але супроводжується рядом труднощів:

  • звуковимова;
  • порушення рухливості мімічних та артикуляційних органів;
  • порушення просодичного компоненту мови;
  • активним словником (як результат порушення рухливості артикуляційних органів і можливості швидко і легко формулювати думку);
  • розлади граматичної будови мовлення виступають рідше і в легшій формі (в залежності від інтелектуального рівня розвитку дитини);
  • психічні розлади можуть бути присутні частіше у дітей із збереженим інтелектом.

Більш легка форма дизартрії – стерта, вимагає уваги з боку логопеда. Частіше логопедичні прояви не такі значні, як в попередніх випадках, і часто діагностуються, як дислалія.

 

Труднощі даного логопедичного діагнозу полягають в тому, щоб виявити  проблемне місце, в якому порушення іннервації артикуляційних органів призводить до мовних проблем. 

Психологічний аспект


Важливим в  роботі є психологічний аспект. Дитина виглядає здоровою, активною, тому найчастіше оточення, педагоги які займаються з дитиною її мовні проблеми переносять на неуважність, розсіяність, небажання працювати над собою.

Важливою частиною логопедичного заняття є робота над розвитком психічних процесів дитини.

Мова людини – це складний психічний процес, який розвивається і проявляється в єдності з мисленням.

Процеси аналізу, синтезу грають важливу роль не тільки в писемному мовленні. Збір інформації, її аналїз, узагальнення – все це є результатом процесу мислення і платформою мови.

Завдання з розвитку психічних функцій (аналіз, синтез) проводяться на кожному уроці. Під час підбору цих завдань я намагаюсь поєднати кілька цілей, а саме:

  • завдання мають бути цікавими, релаксаційними;
  • включати розвиток психічних процесів та дрібної моторики пальців руки;
  • бути продовженням навчального процесу.