За клініко-педагогічною характеристикою важкі мовні розлади включають в себе такі діагнози, як дизартрія та алалія, анартрія.
Встановлення діагнозу передбачає ряд складних медичних процедур і обстежень. Та прояви, які супроводжують дані діагнози, потребують значних зусиль як з боку логопеда, так і дитини.
Корекційна робота з такими дітьми проводиться за наступними етапами:
Всі вправи і завдання підбираються індивідуально з урахуванням фізичних, психічних можливостей дитини. Час проведення данної логотерапії теж підбирається індивідуально на кожному з етапів роботи.
Важливим етапом у роботі з такими дітьми є встановлення емоційного контакту, який є запорукою успішно проведеної роботи.
Більша частина мовних розладів у дітей з ДЦП визначаються саме такими діагнозами.
Робота з такими дітьми також проходить за попередньою схемою, але з тією різницею, що етапи роботи використовуються вибірково (за індивідуальними потребами логопата).
Робота з такими дітьми супроводжується більш швидкими результатами.
Масаж проводиться місцево на ту групу м'язів де є порушення, наприклад, це можуть бути м'язи чола (для запобігання маскуватості обличчя), м'язи губ (при слабкій рухливості кругового м'язу), м'язи язика.
Найчастіше мова у цієї групи дітей сформована, але супроводжується рядом труднощів:
Більш легка форма дизартрії – стерта, вимагає уваги з боку логопеда. Частіше логопедичні прояви не такі значні, як в попередніх випадках, і часто діагностуються, як дислалія.
Труднощі даного логопедичного діагнозу полягають в тому, щоб виявити проблемне місце, в якому порушення іннервації артикуляційних органів призводить до мовних проблем.
Важливим в роботі є психологічний аспект. Дитина виглядає здоровою, активною, тому найчастіше оточення, педагоги які займаються з дитиною її мовні проблеми переносять на неуважність, розсіяність, небажання працювати над собою.
Важливою частиною логопедичного заняття є робота над розвитком психічних процесів дитини.
Мова людини – це складний психічний процес, який розвивається і проявляється в єдності з мисленням.
Процеси аналізу, синтезу грають важливу роль не тільки в писемному мовленні. Збір інформації, її аналїз, узагальнення – все це є результатом процесу мислення і платформою мови.
Завдання з розвитку психічних функцій (аналіз, синтез) проводяться на кожному уроці. Під час підбору цих завдань я намагаюсь поєднати кілька цілей, а саме: